Пальчику, пальчику,
де ти бував?
Пальчику, пальчику,
що ти чував?
- З меншеньким братом
я кашку варив.
Із безіменним –
я кашку їв.
Із середущим –
я у лісі гуляв,
а із найбільшим –
пісню співав.
Плескаємо в долоні.
Тосі – тосі!
Кури в горосі,
свині в капусті,
не будем їх виганяти,
щоби були тлусті.
Інші варіанти віршика.
Тосі-тосі!
Коні в горосі,
телята в капусті,
(ім’я малечі) на грушці.
***
Тосі – тосі,
свині в горосі,
поросята в гречці,
бути суперечці.
Тосі-тосі,
свині в горосі,
та й не всі, та й не всі,
бо частина у вівсі,
а ще трошки в просі.
***
Тосі-тосі, лапці!
Де були?
У бабці.
А що їли?
Кашку!
А що пили?
Бражку!
А що на закуску?
Квашену капусту!
На перших трьох рядках водимо пальцем по долоньці, ніби мішаємо ложкою кашу. «Цьому дам» - по черзі перебираємо кожен пальчик аж до великого. «А цьому не дам» - легко смикаємо останнього. Впродовж наступних рядків підіймаємо та опускаємо рученята догори-вниз.
Сорока-ворона
на припічку сиділа,
дітям кашку варила.
- Цьому дам і цьому дам,
цьому дам і цьому дам,
а цьому не дам!
Бо цей буцман
дров не носив,
діжі не місив,
хати не топив,
діток гулять не водив –
справжній лежень!
Джерела (від 1.4.2012р.):
- http://abetka.ukrlife.org/g_zasib.htm;
- http://petryk.com.ua/143;
- http://www.malecha.org.ua/forum/index.php?showtopic=4985&st=0.
0 коментарі:
Дописати коментар