Не знаю, чи то правда, але з дитинства пам’ятаю, ніби індіанці цілуються, тручись носами. Виявилось, такі поцілунки набагато легше даються малюкам, ніж звичайні.
Носом тицяємо у щоки: праву – ліву – праву – ліву…
Спершу ніс стає об’єктом переслідування, бо нагадує джерело їжі. А після кількох місяців малеча начебто і хоче вкусити, але тільки буцімто. Бавиться, хитаючи головою.
0 коментарі:
Дописати коментар