14.3.15

руханка!

Цікаві відеоінструкції фізичних вправ трапляються рідко, тому тут збиратиму найкращі знахідки:

1) для зовсім малюків і дошкільнят, вправи виконуються разом із дорослим;

2) для дошкільнят;

3) для дошкільнят, вправа "Зайчики-стрибунці";
 з мультсеріалу "Świat Elmo"


12.3.14

© “Girl With A Tuba” by Topical Press Agency, 1923


© Topical Press Agency/Getty Images, фото взяте тут.
A young girl looking into the mouthpiece of a tuba during the National Band Festival at Crystal Palace, south London. October 1923.

11.3.14

про українського дітвака в Японії

З огляду на інтерес до особливостей виховання дітей у інших країнах і культурах, хотілося б поділитися блогом ужгородського науковця Романа Селянчина, який із маленькою донею живе у Японії з 2008 року. Розлоге біографічне інфо про автора та його сім'ю торік у березні підготувало інтернет-видання «Varosh».


У щирих, емоційних і добре ілюстрованих дописах цікаво читати про

2.3.14

© Martine Franck "Library for children", 1965


© Martine Frank, фото взяте тут.
FRANCE. Clamart. Library for children. Built by the "Atelier de Montrouge": Jean Renaudie, Pierre Riboulet, Gerard Thurnauer and Jean-Louis Veret. Ile de France. Haut de Seine. 1965.

20.4.13

як потішити малюків у довгій дорозі

Якщо малюк інколи нудьгує, обклавшись горами іграшок, то як пережити довгу мандрівку машиною, автобусом чи потягом, коли треба всидіти на місці довше години і до того ж - припнятись паском? Певно, усі досвідчені мами чи тати мають свої хитрі методи, як порадити в такій ситуації, адже питання «Коли вже нарешті приїдемо?» виникне щонайпізніше після 15 хвилин подорожі. У цій закладці з різних джерел накопичуватиметься матеріал, систематизований відповідно до виду транспорту в порядку зростання складності.

 

Корисні поради:
  • добре роззирніться, коли опиняєтесь у новому місці - щось цікаве можна знайти будь-де;
  •  якщо дитина не мала досвіду користування громадськими туалетами, з собою доречно мати горщик, що також дозволить уникнути черг;
  • плануючи мандрівку з дітьми, старайся зібратися трохи раніше, щоб напередодні був час на відпочинок без клопотів, адже сили знадобляться в дорозі;
  • під рукою завжди має бути змінний одяг на випадок, якщо малюк спітніє чи виллє щось на себе;
  •  з собою варто взяти їжу та пиття (і для дитини, і для дорослих), але їсти чи пити – лише під час зупинок;
  • не забудь про аптечку, укомплектовану згідно поради педіатра (обов’язково – термометр, жарознижувальний препарат, еквівалент активованого вугілля, перекись водню, зеленка, фізіологічний розчин, аспіратор, вата, бинт, пластир, засіб проти комарів);
  • обов’язково візьми рідину для дезінфекції рук, вологі серветки;
  • найпотрібніші речі спакуй в окрему торбинку, яка завжди має бути поруч.

АВТОМОБІЛЕМ / АВТОБУСОМ
1. Книжечки.
Нові та улюблені (до п'яти), з багатьма ілюстраціями і захопливими історіями.
2. Співочий фестиваль.
Згадайте разом усі веселі пісеньки з простими текстами. В автобусі краще співати, звертаючи увагу на реакцію сусідів.
3. Театр.
Пальцями, руками чи завбачливо взятими з собою спеціальними іграшками влаштуй малюку виставу.
4. Краєвид за вікном.
Оскільки все пролітає дуже швидко, можна зімпровізувати пізнавальну розповідь про небо, хмари чи ліс.
5. Частини тіла.
В дорозі є час вивчати частини тіла чи назви довколишніх предметів, а якщо малюк вже усе знає, то можна перепитувати його, зумисне плутаючи назви.
6. Забавлянки для ручок і ніжок.
Попрактикуй «Сороку-ворону», яка варила дітям кашку, є тут.
7. Кривляки.
Попроси малечу скопіювати скорчену пику чи висолоплений язик. То буде цікавим не лише безпосереднім учасникам, а й стороннім спостерігачам.
8. Нові цікаві забавки і канцелярські товари: машинки, калейдоскоп, магніт, скрепки, скотч. Малюк довго роздивлятиметься кожен із предметів, вивчаючи його властивості.
9. Спільне малювання.
З приладдя для малювання візьми магнітну дошку або альбом, розмальовки і олівці. Розпочни малювати знайомий предмет чи героя мультика. Після кількох штрихів попроси продовжити малюка. Чергуючись за справою, час мине для обох непомітно. Розмальовки теж згодяться.
10. Орігамі.
Прихопи із собою завбачливо роздруковані схеми складання цікавих фігурок у техніці орігамі та папір, з якого малюк їх майструватиме.
11. Пошук взаємозв’язків.
Візьми з собою книжечки з наклейками, наприклад, про екзотичних тварин із далеких куточків світу чи динозаврів. Пошуки відповідної форми і місця для наклейки, відклеювання та наклеювання займе багато часу малечі.
12. Ігри на магнітах.
В подорожі виправдовують себе ігри на магнітах. Важливо, щоб вони не були дуже складними та не мали багато дрібних елементів.
13. Аудіокнижки.
Запиши заздалегідь збережену цікаву аудіокнижку. Якщо вона сподобається малечі, є велика ймовірність забути про нудьгу в дорозі. Для мандрівки автобусом варто прихопити навушники.
14. Гра в кольори.
Роздивись довкола і вибери річ певного кольору. «Бачу щось зелене!». Цікаво, чи маленький пасажир одразу здогадається, про що йдеться. Потім гравці обов’язково мають помінятись ролями. Можна шукати речі різних кольорів, форм, властивостей і т.п.
15. «Бачу щось, що…»
Суть гри полягає в описі чогось, що бачимо в транспорті чи за вікном, без вживання назви речі. «Бачу щось мале рожеве, зовні – сухе, а всередині - повне води!». Знаєте про що йдеться? Еге ж, про пляшку! Трохи старшим діткам, які вже знають абетку, можна запропонувати інший варіант цієї гри. «Бачу щось, що починається на букву… М!». Ні, мова була не про маму. Цього разу на думці був «міст». Посмішки та розумові вправи гарантовані, тим паче, що діти дуже люблять загадки.
16. «Шукай, аж поки не знайдеш...»
Візьми газету із багатьма кольоровими ілюстраціями, відкрий на сторінці з великою фотографією і попроси малюка знайти, наприклад, торбинку. Вдалося? Продовжуй у тому ж дусі.
17. «Шукай звірят!»
Хорошою ідеєю для ігор з малюками є визирання чогось за вікном. То можуть бути трактори чи будинки, наприклад, лише жовті / низькі і т.п. Добрим варіантом є пошук звірят і нараховування балів: більше – за рідкісних звірят, менше – за вже бачених і поширених. Таке заняття займає діток на довгий час, піднімає змагальний дух, а при нагоді – збагачує знаннями. Інколи дошкільнята полюють навіть на мух, що пролітають за шибкою.
18. Хто перший?
Побачить корову або вантажівку? Розвага часто стає в пригоді, особливо, якщо поруч є братик чи сестричка.
19. Вигадані історії.
Вигадайте разом план дій на випадок, якщо раптово закінчиться бензин, а поблизу не буде жодної заправки. Або якщо на дорозі зустрінете стадо корів. Ідей для продовження тут може бути безліч. Стоячи в корках, можна вигадувати історії про людей із сусідніх авто. «Ця пані так жене, бо її, напевно, чекає дитина в садочку, а вона спізнюється, бо затрималась на мийці – така чиста машина!» чи «А це подружжя разом їде на закупи. Здається, вони не виспались, бо між собою майже не розмовляють».
20. «Чи добре запам’ятав?»
Попроси малюка уважно роздивитись тебе, а потім закрити очі і відповісти на кілька запитань. Якого кольору твоя футболка? Чи при собі маєш сумку чи наплічник? Яке на тобі взуття?
21. «Вгадай, що це?»
Попроси малечу, щоб закрила оченята, а тоді вийми якийсь предмет із сумки (візитку, щітку, помаду, ручку тощо), вклади його у долоньку і попроси, щоб спробувала вгадати, що це. Вдалося? Тоді беріться до наступного предмету.
22. Менший елемент.
Вигадай об’єкт, який складається з багатьох менших частин, наприклад, будинок. Попроси малечу, щоб назвала те, що є у будинку, - кімнату чи шафу. Тепер твоя черга. І так аж до найдрібнішого елементу. Хто не зможе нічого назвати наступним – програв.
23. Авто на дорозі.
Побавтеся у розпізнавання марок автомобілів. Якщо дітвак знає їх уже багато, можна загострити його увагу, запропонувавши змагання, хто першим помітить «Рено», «Фіат» тощо. Або ж можете рахувати машини певного кольору до певного числа. Хто перший назбирає потрібну кількість – переможець.
24. Дорожні знаки.
Навчай дитину дорожнього маркування. Показуй та пояснюй, що вони означають. Потім можеш попросити, щоб малюк оголошував побачені знаки.
25. Друшляки, баняки тощо.
Смішна гра, особливо для дошкільнят. Попроси дитину вибрати собі ім’я серед кухонного причандалля: друшляк, баняк, ложка, виделка. Тепер попередь, що ставитимеш питання, на які потрібно завжди відповідати своїм іменем і не сміятись. Засміявся - програв. Наприклад:
-         Як тебе звати?
-         Друшляк.
-         А тата?
-         Друшляк.
-         А що на чолі?
-         Друшляк.
-         А що було на сніданок?
-         Друшляк.
-         А бабця і дідо в тебе ким працюють?
-         Друшляками. 
26. Добре і зле.
Разом з дитиною подумайте, що будете обговорювати – якусь подію чи явище. Наприклад, іде дощ. Що в цьому є хорошого? Рослини отримують вологу, не треба поливати город, можна походити в гумаках по калюжах, не потрібно мити машину, можна побачити веселку, побігати під літньою зливою, ростуть гриби. Коли всі хороші наслідки вичерпані, переходьте до поганих. Занадто мокро і холодно, повені, врожай гине, можна застудитись, не побачиш звірів, бо вони ховаються.
27. Читання по губах.
Попроси малюка, щоб уважно дивився на тебе, і скажи щось, беззвучно ворушачи губами. Чи вдасться йому зрозуміти промовлене слово? І так по черзі. Можна принагідно розповісти, що це – спосіб комунікації, який часто використовують глухі люди. Тому потрібно старатись вимовляти дуже виразно. Якщо малечі не вдається відчитати слово з руху губ, можна додати жести.
28. Рахуємо.
Довга дорога – нагода потренуватись у лічбі. Можна показувати малюку пальці і просити назвати їх кількість, чи тих, що сховались у кулаку. А можна рахувати стовпи, поїзди, бородатих дядьків, вантажівки, котів чи собак.
29. Номерні знаки.
Кожен із гравців вибирає число від 0 до 9. Завдання – якнайшвидше знайти 5 машин із номерними знаками, що містять вибране число.
30. «Я візьму з собою…»
Уяви, що ти вирушаєш у подорож і береш із собою у валізу якісь речі. Вигадай правило, згідно якого будеш їх збирати. Наприклад, у валізу пакуються тільки зелені об’єкти (чи круглі, маленькі, м’які тощо). Тоді кажеш: «Я беру з собою жабу!». Названий предмет має відповідати вигаданому правилу. Тоді малеча питає, чи можна з собою брати, наприклад, апельсин. Не можна, оскільки він помаранчевий. Але причину озвучувати не можна. «А огірок?». Можна, оскільки він відповідає правилу. Виграє той, хто вгадає правило.
31. «Снігова куля».
Назви будь-яке слово. Малюк повторює його і додає своє. Ти називаєш перші два слова, додаючи нове. Так кількість слів росте як снігова куля. Якщо часто тренувати пам’ять, можна за раз повторити більше 20 слів. Цікавим варіантом є присутність сюжету, наприклад, збираємо в подорож валізу.
32. Літери та слова.
Постарайтеся вигадати разом якнайбільше слів, що починаються на букву «А». Ідеї закінчились? Тоді переходьте до «Б».
33. Ланцюжок зі слів.
Кожен по черзі каже слово на ту букву, якою закінчилось попереднє: будинок – кіно – олень – ножиці - іграшка… Або називає слово, яке має стосунок до попереднього за змістом: дзиґа – конструктор – м’яч – самокат… Хто не вигадає слово – пропускає хід.
34. Ігри на папері: «хрестики-нулики», морський бій.
Також непоганий спосіб весело провести час в дорозі.
35. Країни та міста.
Ідея для діток шкільного віку, які знають вже трохи більше про світ та географію. Подорожня версія популярної гри з дитинства їх батьків «Країни-міста». Хтось промовляє подумки абетку, інший у відповідний момент каже «Стоп!» і починаємо обмінюватись назвами держав або міст на цю літеру. Можна перейти через усі категорії або зосередитись лише на одній, наприклад, на містах чи речах. Очевидно, що ця версія не вимагає паперу та ручки.
36. Рослина? Тварина?
Ведучий загадує якусь рослину чи тварину. Завдання решти – ставити по черзі питання і вгадати, що ж це таке. Такі питання потребують спершу активної участі дорослих і є хорошим способом розвитку дитини. Наприклад:
-         Це рослина чи тварина?
-         Це тварина.
-         Це ссавець?
-         Так.
-         В нього чотири лапи?
-         Ні, але у нього є кінцівки.
-         У нього є шерсть?
-         І так, і ні.
-         Він живе в норах?
-         Ні.
-         Це домашня тварина?
-         І так, і ні.
-         Це дика тварина?
-         І так, і ні.
-         Вона вміє літати?
-         Ні.
-         Вона повзає?
-         Інколи.
-         У неї розвинутий мозок?
-         Так.
-         Людина?
-      Так!
37. Дорожні варіанти відомих ігор – шашок, доміно, ерудиту.
38. Планшет чи ноутбук, розташований у зручному місці.
Аварійне вирішення питання для справді довгої подорожі. Варто мати на увазі, що, одного разу дозволивши таким чином скоротити дорогу, усі наступні подорожі, ймовірно, будуть виглядати так само. Як батькам, так і малюку буде важко змусити себе розважатись, залучаючи більше зусиль та фантазії.

Подорож автомобілем без штурмана
     Набагато складніше розважити малюка, якщо з дитиною в машині лише водій. У такій ситуації на допомогу прийдуть роками перевірені методи та сучасні технології:
  • дозволь малому водію буцімто покерувати авто. Візьми у подорож пластикове кермо, завбачливо вийнявши батарейки, щоб гучні звуки не відволікали від дороги;
  • улюблена забавка допоможе перебути найважчі моменти. Маленькі м’які чи пластикові звірята згодяться для самостійних розваг;
  •  заохоть малюка до переодягання ведмедика чи ляльки. Відсутність відповідних навичок зумовлює значні затрати часу;
  • аудіокнижки та дитячі пісеньки є добрими помічниками у цій ситуації;
  • книжки з наклейками;
  • магнітна дошка дозволяє малювати і стирати намальоване безкінечну кількість разів;
  •  запропонуй дитині розповідати віршики. Починайте з найпростіших;
  • спільні співи та розмови, того ж завжди замало;
  • ноутбук чи планшет.
Корисні поради:
-         мандрівку хоча б частково варто підлаштовувати на час сну малюка;
-         водій має бути в доброму фізичному та моральному стані;
-         заплануйте перерви, щоб розім’яти ноги і подихати свіжим повітрям;
-      прихопіть пристосування, які зроблять мандрівку малечі в автокріслі зручнішою, у тому числі: м’який захист на паски безпеки, сітки проти сонця, подушку-рогалик і кольоровий органайзер, причеплений на сидіння водія;


ПОЇЗДОМ
     У мандрівці потягом цілком підійдуть усі перелічені вище розваги, окрім №23 «Авто на дорозі», №24 «Дорожні знаки» і №29 «Номерні знаки». Для слухання аудіокниг доречним буде прихопити навушники.
     Оскільки місця для маневрів тут значно більше, а рух рівномірніший, це дозволяє кілька пунктів додати, у т.ч.:
  • прогулянки вагоном і пошук нових друзів;
  • складання пазлів, найкраще – дерев’яних великих;
  • експерименти з пластиліном, що не липне до рук. Для роботи буде потрібною дощечка.

ЛІТАКОМ
     При перельоті способи розваг обмежуються вагою ручної поклажі. Але найімовірніше, що вписатися в ліміти, встановлені авіакомпанією, буде не так уже й важко, якщо взяти трохи менше книжок і нових забавок. Добре брати з собою іграшки міцні, тихі та прості, без маленьких деталей та батарейок. Для слухання аудіокнижок обов'язкові навушники.
     Окрім згаданого вище, можна:
  • вивчати інструкцію безпеки у літаку;
  • порахувати кількість ілюмінаторів;
  • з’ясувати, як надуваються рятувальні жилети.
Корисні поради
-        перед мандрівкою почитайте разом із малечею книжечку чи погортайте у мережі кілька сторінок про особливості подорожі літаком, аби маленький пасажир знав, чого очікувати на усіх етапах.


Джерела:
- Beata Ciepłowska-Kowalczyk. Podróż na wesoło.
- Joanna Szulc. Podróż z dzieckiem.
- Joanna Szulc. W drogę, czyli dziecko w samochodzie.
- Katarzyna Gliwińska. Zabawy podczas podróży... żeby się nie dłużyła.
- Karolina Stępniewska. W co się bawić podczas podróży samochodem?
- Екатерина Чинарова. На дорожку: игры в машине, самолете и поезде.
- Лена Чарлин. Путешествуем с детьми: полезные советы.

17.5.12

ліжкотрус

Коли малюк лежить на м’якому матраці чи дивані, спробуйте, схилившись над ним і розставивши руки по боках, потрусити ліжко з усієї сили, голосно репетуючи «Ліжкотру-у-у-у-ус!».

    
Поки горланите, доти розхитуєте. Хоч малечі бувають різні, зазвичай таке тішить :)

гірлянда з кухонного причандалля

Дітисьок, які вчаться повзати, стимулюють до руху строкаті, яскраві і блискучі забавки. Щоб організувати малюку цікавий простір, де б він міг самостійно вдосконалюватись у цій справі, можна зробити гірлянду з кухонними інструментами.

     
Потрібно:
 -         2 дюбелі-гачки;
-         міцна шворка;
-         моток шпагату;
-         маленькі карабіни;
-         ложки, черпаки, друшляки, лопатки.
     
Вкручуємо дюбелі в протилежні стіни. Відмотуємо шпагат для підвішування, хоча б п'ять ниток на висоту від дюбеля до підлоги. На кінець кожної чіпляємо карабін (можна купити у магазині з швейною фурнітурою). Нанизуємо карабіни з шпагатом на шворку, яку натягуємо між вкрученими дюбелями. 

Залишається підібрати на кухні безпечні та цікаві забавки, які прив’язуємо до вільного краю ниток.

Важливо:
-         нитки мають бути такої довжини, щоб не волочились по підлозі та не було змоги заплутатись малюку. Найкраще, щоб калатальця висіли над підлогою на висоті близько 10см;
-         все кухонне причандалля підвішуємо, зав’язуючи ґудзи, а не бантики, бо в петельках бантиків маленькі пальчики застрягають.

19.4.12

«Час забави. Розвиток завдяки розвагам»: з книжки S. A. Dowshen, N. Izenberg, E. Bass “DZIECKO. Zdrowie i rozwój od poczęcia do 5 roku życia”

"Одна з читачок звернулась до нас із проханням, аби ми нагадали батькам, що «діти не завжди вимагають від нас великих речей, але натомість на ціле життя запам’ятовують різноманітні дрібниці, наприклад спільне читання книжки, стрибання на колінах чи походи у зоопарк». Цілком згодні! І тому поділимось кількома ідеями для отаких «дрібниць» - спільними забавами з малюком, майже від народження:

1-3 місяці
Літачок: сядь на підлозі, тримаючи дитину перед собою обличчям до обличчя. Підтримуй долонями її голівку. Кажучи «Увага! Увага! Летимо! Шу-у-у!», плавно опускайся на плечі, водночас піднімай малюка догори і тримай у повітрі.

Бджілка: зручно тримаючи малюка, постав палець у його поле зору і дзижчи «бз-з-з-з…». Помахай довкола пальцем і поворуши ним – малюк повинен слідкувати поглядом за «бджілкою». Потім візьми пальчик дитини і покрути ним в повітрі, не припиняючи дзижчання. Дозволь маленькій «бджілці» приземлитись на твоєму носі чи щоці.

Баштовий кран: ляж і на витягнутих руках підніми дитину над собою. Скажи: «А тепер хочу цьом!». Опускай до свого обличчя і цілуй.

Гори і долини: посади малюка на коліна, міцно тримаючи за тулуб. Підсунься вглиб сидіння, а тоді піднімай стопи і коліна, удаючи їзду по горбах. Якщо доповниш цю забаву віршиком, буде ще краще, бо одразу розвиватимеш і мовлення малюка.

4-7 місяців
Перевертання: постав дитину на ліжку, підтримуючи під пахвами, і обережно переверни на матрац.

Раз, два, три!: немовлята дуже люблять рухливі заняття, тож зазвичай ця гра – одна з улюблених. Візьми малюка за ручки, коли він лежить на спині, і скажи: «Встаємо?.. Раз, два, три!» - легко піднімаємо його догори.

М’ячик та іграшки для штовхання: в міру зростання рухливості дитини, її щораз більше цікавлять іграшки на коліщатках і м’ячі. Важливо пам’ятати, що їх потрібно прибрати у момент, коли малюк вчитиметься сідати і вставати, бо може поранитись, спираючись на рухомі опори.

Малярство: поклади малечі на тацю годувального крісла ложку фруктового або овочевого пюре і дозволь «помалювати» пальчиками. Таке заняття приносить діткам величезну насолоду.

«А ку-ку!»: ця стара як світ гра обов’язково сподобається і наступному поколінню, навчаючи його черговій істині - предмети та люди не перестають існувати навіть тоді, коли їх не бачиш. Закрий лице руками або поклади на голову рушник, після чого визирни з-під прикриття з тріумфальним вигуком «А ку-ку!».

8-12 місяців
«Сорока-ворона дітям кашку варила»: діти люблять римовані віршики і з великою радістю сприймають супутні рухові розваги.

Раз, два, три, тепер – ти!: лічилки ідеально пасують до науки ходіння по сходах.

Хованки: трохи складніший варіант гри «А ку-ку!». Сховайся або сховай іграшку і заохоть малечу до пошуків.

1-2 роки
Тіні: вийди з дитиною на вулицю у сонячний день і покажи ваші тіні. Дозволь знайти, де є чия, потім виконай кілька виразних рухів і зверни уваги малюка, як твоя тінь змінюється разом із тобою.

Сліди: поклади на землю великий аркуш паперу. Налий до пластикової миски трохи нетоксичної фарби, що змивається, і дозволь малюку вмочити у ній стопи. Потім перенеси його на папір і заохоть до відбивання ніжок на папері. Так само можна робити і долоньками.

Футбол: штовхни великий м’яч в бік дитини і попроси, щоб вона копнула його тобі.

Малюнки макаронами: поклади на тарілку малюку кілька ниток спагеті чи трохи макаронів іншої цікавої форми. Покажи, як помалювати макарони гуашшю і приклеювати на аркуші паперу.

3-5 років
Лялькова вистава: купи або зроби малюку ляльки для вистави і мініатюрну сцену, наприклад, з великої коробки. Разом можна відтворювати нескінченну кількість сценок зі щоденного життя чи улюблених казок.

Дім: заохоть дитину до гри ляльками, що представляють усіх членів родини. Грайте разом епізоди з побуту - родинний обід, вкладання спати, гуляння з песиком...

Лови!: популярна стара гра, яка розвиває в дитини та її друзів принципи взаємодії в групі.



***
Визначена як «спонтанна дитяча активність», гра займає важливу роль у розвитку дитини: дозволяє їм розширити та поглибити розуміння себе та інших людей, формуючи при цьому здібності до спілкування.

Гра є чимось значно більшим, не лише розвагою. Це поведінка, завдяки якій дитина будує почуття власної гідності та віри в себе – особливо, якщо батьки беруть у цьому процесі вагому участь. Час, витрачений на ігри з батьками – улюбленими товаришами в забавах, є найважливішим часом у житті малої дитини. Немовля, що отримало «відповідь» на своє гугукання посмішкою тата чи мами, чи дворічний малюк, якого похвалили за збудовану вежу з кубиків, вчаться, що можуть запропонувати світові щось цінне. Окрім цього, ігри є чудовою нагодою до фізичних вправ.

Роль ігор
Трясучи брязкальцем і роблячи висновок, що внаслідок цього воно видає звуки, немовля вчиться причинно-наслідковому мисленню та руховій координації. Простягаючи рученята до карусельки, що висить над його ліжечком, дитина вчиться рівноваги та просторовій орієнтації.

Під час кожного контрольного візиту лікар ставитиме запитання, які допоможуть йому визначити, чи дитина бавиться відповідно до свого віку. Лікар може спитати, чи малюк бавиться в «А ку-ку!», чи намагається вилізти з ліжечка, тягнеться до предметів і т.д. Потрібно пам’ятати, що хоч кожна дитина розвивається в індивідуальному, властивому їй ритмі, в освоєнні очікуваних для її віку вмінь можна допомогти якраз завдяки забаві: показуючи, як бавитись в «А ку-ку!», як повзати по підлозі чи трясти брязкальцем.

Етапи
З часом помітно, як еволюціонують розваги дитини, проходячи типові етапи розвитку:

• розваги немовлят передовсім полягають на експериментах із чуттєвими враженнями та рухом. Піврічна дитина штовхає м’ячик і переконується, що це спричинило його рух. 12-місячний малюк махає брязкальцем, щоб почути, як воно дзеленчить, і практикується вмінню трясти речі;

• між 12 та 18 місяцем життя діти починають відкривати для себе забави «буцімто», використовуючи уяву. Тобі не раз доведеться спостерігати, як малюк годує ведмедика з ложки або як прикладає банан до вуха, вдаючи розмову телефоном. Одночасно навіть найпростіші інтерактивні ігри, наприклад «А ку-ку!» чи «Тосі-тосі», вчать дитину співпраці з іншими людьми та вміння чекати своєї черги;

• на вік від півтора до трьох років припадає розквіт вдаваних ігор, які копіюють довколишній світ. Дитина буде із захопленням згрібати листя, годувати і «виховувати» ляльок та ведмедиків і влаштовувати для них урочисті візити - і все це заради того, щоб поводитись як батьки. У цьому проміжку спостерігатимеш, як рулон паперових рушників перетвориться у телескоп, а довга чорна спідниця стане плащем Зорро. Діти у такому віці люблять бути з іншими малюками, хоч насправді ще не бавляться з ними – це етап т.зв. «паралельної гри», під час якої кожна дитина займається власними справами, без помітної взаємодії;

• чотири- та п’ятирічні діти є спеціалістами у шалених та захопливих іграх. Уява працює на повну – з кубиків будують правдивий замок змія, з глини чи пластиліну ліплять живих людей. Люблять ігри з чіткими правилами, в яких можна щось зробити добре або програти… Діти у цьому віці готові до справжньої інтерактивної гри в групі, наприклад у «лови!» чи «хованки».

Як допомогти малюку
Малюкам можна посприяти у розвагах і допомогти бавитись:

 • старатися хоча б частково дивитися на світ очима дитини, дати волю уяві і долучитись до гри;

• вибирати дитині іграшки відповідно до її віку та можливостей;

• організувати дитині безпечне і просторе місце для гри;

• забезпечити малюка забавками та іншими пристосуваннями, які будуть стимулювати його пізнавальні потреби;

• тримати забавки на рівні очей і час від часу змінювати їх, щоб уникнути нудьгування;

• не шкодувати дитині слів на зразок «як ти добре бавишся!».

Важливим є створення можливостей для контактів з іншими дітьми і витрачання енергії в динамічних рухливих іграх. Відповідно обладнані дитячі майданчики якнайкраще підходять для цього.

Доброю ідеєю є записати дитину до спортивного гуртка. Участь в таких заняттях дозволяє малечі здобути перший соціальний досвід, а додатковою перевагою для батьків є розширення кола знайомих, які мають подібні запитання і проблеми.

Вибір відповідних занять та іграшок
Нижче наведені поради щодо забавок, відповідних для діток різного віку:

• для немовлят у віці 3-6 місяців: іграшки для тримання в руках, каруселька з мелодіями, пластикове дзеркальце (причеплене до побічні ліжечка або поруч зі столиком для повивання), пищалки та брязкальця;

• для немовлят у віці 6-9 місяців: кольорові пластинки (прикріплені до побічні ліжечка), м’які ляльки та звірята, м’ячі для штовхання і повзання за ними, кухонні прибори – металеві горнятка, баняки, пластикові мірильні склянки, дерев’яні ложки, дерев’яні чи пластикові кубики, рухомі іграшки (машинки чи інші забавки, що підскакують після натискання кнопки), книжечки (міцні, картонні, з великими та кольоровими малюнками);

• для немовлят у віці 9-12 місяців: іграшки для пхання перед собою, які сприяють розвитку вміння ходити, м’ячі, книжечки з м’якими сторінками, пірамідки, відерка та лопатки для пісочниці;

• для дитини у віці 1-3 років: різноманітні фігурки для будівництва веж та замків, вагончики та інші іграшки на коліщатах, щоб тягнути чи пхати їх, іграшки для сортування і вкладання одних в інші, фломастери і пастелі, що змиваються, іграшки з сидінням (машинка, коник), набір «малий майстер», кухонний набір для ляльок, книжечка з малюнками;

• для дошкільнят: триколісний велосипед, інші забавки для їзди, м’ячики для кидання або для баскетболу, набори для малювання (широкі пензлики і фарби, що змиваються; малюку потрібно виділити місце, де б він міг спокійно займатись творчістю і не перейматись безладом), перкусійні інструменти (барабани, маракаси), набори різних послуг для ляльок, конструктори, пазли.

Вибираючи іграшки для малечі, не варто дуже перейматись питанням статі. Не варто міркувати, чи дівчинка має бавитись вантажівкою, а не лише м’якими звірятами, або чи синові пасує купувати ляльку замість пістолету. Багато батьків вважають, що стереотипний поділ між статями закладений дітям через іграшки та ігри. Певно, щось таки в цьому є, але не потрібно надавати цьому питанню надмірної ваги. Чому б дитині не запропонувати самій вибрати між вантажівкою та лялькою чи між ведмедиком та Бетменом? Потрібно дозволити малюку прийняти рішення. Призначення «для хлопців» чи «для дівчаток» насправді не мають значення. Важливо, щоб іграшки для малих діток були пізнавальними, безпечними, а насамперед – веселими.

Іграшки потрібно старанно вибирати, безпека має бути головним пріоритетом. Кожен будинок чи помешкання, у якому перебуває немовля чи мала дитина, вимагає відповідного устаткування, тобто усунення чи блокування потенційних загроз для його здоров’я та життя. Щоб уникнути ризику удушення дитини до трьох років, окремі частини іграшок повинні бути настільки великими, щоб не проходити через середину рулону туалетного паперу. Усі іграшки мають бути в доброму стані. Для немовляти і малої дитини є небезпечними усі шнурки, які б могли обкрутитись довкола шиї. Через ризик удушення немовля у першому півріччі життя не повинно спати у ліжечку з м’якими іграшками.

Формування соціальних навичок
Спостерігаючи за своїм малюком під час ігор з іншими дітьми у пісочниці чи на дитячому майданчику, батьки водночас стають свідками формування його перших соціальних навичок. Діти здебільшого вчаться методом спроб і помилок (часом шляхом бійки), як ділитись іграшками та ролями, як здобувати повагу інших, як продемонструвати добрі манери, а також відкриваючи важливу істину, що те, в який спосіб вони поводяться, має вплив на вчинки інших щодо них. Самостійно батьки не можуть поділитись з дитиною цими знаннями – вони вимагають власного досвіду, переживання – дослівно і в переносному значенні – «на власній шкірі».

Якщо батькам здається, що дитина відстає від однолітків у соціальних навичках, вони можуть допомогти їй. Навіть мала дитина може практикуватись у зав’язуванні контактів із незнайомцями, розмови, виявленні інтересу до інших. Батьки можуть створювати і підлаштовувати різні ситуації із друзями, формуючи відповідний спосіб поведінки у діток. Звичайно, якщо дитина потребує більш фахової допомоги, варто звернутись за допомогою до лікаря".


Перекладено за виданням - S. A. Dowshen, N. Izenberg, E. Bass “DZIECKO. Zdrowie i rozwój od poczęcia do 5 roku życia” / Z angielskiego przełożyła Joanna Józefowicz-Pacuła. – Świat Książki: Warszawa, 2003.

1.4.12

забавлянки для руханки

На першому рядку по черзі торкаємо правою рукою малечі ліву, лівою – праву. На другому – долоньки докупи, на третьому – рученята вгору і вниз, а на останньому – згинаємо ніжки у колінах, торкаючись животика.

 Заєць косив, заєць косив,
лисиця згрібала,
павук метав у копицю,
а муха топтала.

На перших трьох рядках згинаємо і розгинаємо ніжки в колінах, на останньому - гладимо дитячими ручками боки.

Ходить котик по травичці
у зеленій рукавичці,
а миші сміються,
аж за боки беруться.

Джерела: 
- П’ятночко Люба, Гижа Олена. Ходить котик по лавочці: Забави для наймолодших / Укл. Л. П’ятночко, іл. О. Гижа. – Львів: Свічадо, 2008. – с. 30, 32.

забавлянки з голівкою

Зручно кладемо або садимо малечу собі на коліна лицем до лиця. Беремо в долоні голівку і делікатно перекладаємо її з однієї в іншу, розказуючи у такт рухам віршик аж до слів «шусть у п’єц» / «бух – до печі». Тоді відхиляємо голівку від себе, буцімто закладаємо хліб у піч.

Печу, печу хлібчик,
дітям на обідчик.
Меншому - менший,
більшому – більший.
Шу-у-усть у п’єц!

***
Катуль-патуль,
на лопату,
бух – до печі!


Джерела (від 1.4.2012р.):
- http://www.malecha.org.ua/forum/index.php?showtopic=4985&st=0;
- П’ятночко Люба, Гижа Олена. Ходить котик по лавочці: Забави для наймолодших / Укл. Л. П’ятночко, іл. О. Гижа. – Львів: Свічадо, 2008. – с. 28.

забавлянки з ноженятами

Масажуючи пальчики стопи, по черзі їх перебираємо, починаючи з мізинця. На кожен пальчик - по злаку. Великий легко смикаємо, ніби хочемо викинути.

Просо-просо,
пшеничка-пшеничка,
горошок-горошок,
квасолька-квасолька.
А великий бобище,
шу-у-ур на горище!


В ритм віршиків стукаємо легенько пальцями чи долонею по стопі малечі, а на останньому рядочку лоскочемо.

Кують, кують ковалі,
то великі, то малі,
а старого коваля
посадили на коня.
- Кому коня підкувати,
золоту підкову дати?
- Підкуй того,
підкуй сього,
підкуй мого вороного.
Пр-р-р-р-р-р-р…

***
Кую, кую чобіток,
подай мені молоток,
як не даси молотка –
не підкую чобітка.
Молоток золотий,
чобіток дорогий.
Стук! Стук! Стук!


Джерела (від 1.4.2012р.):
- http://www.malecha.org.ua/forum/index.php?showtopic=4985&st=0;
- П’ятночко Люба, Гижа Олена. Ходить котик по лавочці: Забави для наймолодших / Укл. Л. П’ятночко, іл. О. Гижа. – Львів: Свічадо, 2008. – с. 22.

31.3.12

забавлянки з пальчиками та рученятами

Перебираємо по черзі названі у віршику пальчики, починаючи з вказівного.

Пальчику, пальчику,
де ти бував?
Пальчику, пальчику,
що ти чував?
- З меншеньким братом
я кашку варив.
Із безіменним –
я кашку їв.
Із середущим –
я у лісі гуляв,
а із найбільшим –
пісню співав.

Плескаємо в долоні.

Тосі – тосі!
Кури в горосі,
свині в капусті,
не будем їх виганяти,
щоби були тлусті.

Інші варіанти віршика.

Тосі-тосі!
Коні в горосі,
телята в капусті,
(ім’я малечі) на грушці.

***
Тосі – тосі,
свині в горосі,
поросята в гречці,
бути суперечці.
Тосі-тосі,
свині в горосі,
та й не всі, та й не всі,
бо частина у вівсі,
а ще трошки в просі.

***
Тосі-тосі, лапці!
Де були?
У бабці.
А що їли?
Кашку!
А що пили?
Бражку!
А що на закуску?
Квашену капусту!


На перших трьох рядках водимо пальцем по долоньці, ніби мішаємо ложкою кашу. «Цьому дам» - по черзі перебираємо кожен пальчик аж до великого. «А цьому не дам» - легко смикаємо останнього. Впродовж наступних рядків підіймаємо та опускаємо рученята догори-вниз.

Сорока-ворона
на припічку сиділа,
дітям кашку варила.
- Цьому дам і цьому дам,
цьому дам і цьому дам,
а цьому не дам!
Бо цей буцман
дров не носив,
діжі не місив,
хати не топив,
діток гулять не водив –
справжній лежень!

Джерела (від 1.4.2012р.):
- http://abetka.ukrlife.org/g_zasib.htm;
- http://petryk.com.ua/143;
- http://www.malecha.org.ua/forum/index.php?showtopic=4985&st=0.

30.3.12

"Ходить котик по лавочці": забави для наймолодших

Книжка «Ходить котик по лавочці» - то дуже хороша колекція забавлянок із гарними ілюстраціями. Для пальчиків, рученят, ніжок. Для зарядки, купання, годування і гойдання на удаваному конику. На всі життєві ситуації, звичайні для зовсім крихітних малюків. Кожної забавлянки здебільшого кілька різновидів - є з чого вибрати.

У передмові автор Люба П’ятночко пише: «…малі діти безперервно вчаться. Те, що дорослим видається звичайним, а іноді смішним і нецікавим – для дітей є захоплюючим, допомагає їм пізнавати навколишній світ, вчитися чогось нового та щиро це все переживати».

Еге ж, і книжка п.Люби – добрий помічник у тій справі.


П’ятночко Люба, Гижа Олена. Ходить котик по лавочці: Забави для наймолодших / Укл. Л. П’ятночко, іл. О. Гижа. – Львів: Свічадо, 2008. – 64с.