1-3 місяці
Літачок: сядь на підлозі, тримаючи дитину перед собою обличчям до обличчя. Підтримуй долонями її голівку. Кажучи «Увага! Увага! Летимо! Шу-у-у!», плавно опускайся на плечі, водночас піднімай малюка догори і тримай у повітрі.
Бджілка: зручно тримаючи малюка, постав палець у його поле зору і дзижчи «бз-з-з-з…». Помахай довкола пальцем і поворуши ним – малюк повинен слідкувати поглядом за «бджілкою». Потім візьми пальчик дитини і покрути ним в повітрі, не припиняючи дзижчання. Дозволь маленькій «бджілці» приземлитись на твоєму носі чи щоці.
Баштовий кран: ляж і на витягнутих руках підніми дитину над собою. Скажи: «А тепер хочу цьом!». Опускай до свого обличчя і цілуй.
Гори і долини: посади малюка на коліна, міцно тримаючи за тулуб. Підсунься вглиб сидіння, а тоді піднімай стопи і коліна, удаючи їзду по горбах. Якщо доповниш цю забаву віршиком, буде ще краще, бо одразу розвиватимеш і мовлення малюка.
4-7 місяців
Перевертання: постав дитину на ліжку, підтримуючи під пахвами, і обережно переверни на матрац.
Раз, два, три!: немовлята дуже люблять рухливі заняття, тож зазвичай ця гра – одна з улюблених. Візьми малюка за ручки, коли він лежить на спині, і скажи: «Встаємо?.. Раз, два, три!» - легко піднімаємо його догори.
М’ячик та іграшки для штовхання: в міру зростання рухливості дитини, її щораз більше цікавлять іграшки на коліщатках і м’ячі. Важливо пам’ятати, що їх потрібно прибрати у момент, коли малюк вчитиметься сідати і вставати, бо може поранитись, спираючись на рухомі опори.
Малярство: поклади малечі на тацю годувального крісла ложку фруктового або овочевого пюре і дозволь «помалювати» пальчиками. Таке заняття приносить діткам величезну насолоду.
«А ку-ку!»: ця стара як світ гра обов’язково сподобається і наступному поколінню, навчаючи його черговій істині - предмети та люди не перестають існувати навіть тоді, коли їх не бачиш. Закрий лице руками або поклади на голову рушник, після чого визирни з-під прикриття з тріумфальним вигуком «А ку-ку!».
8-12 місяців
«Сорока-ворона дітям кашку варила»: діти люблять римовані віршики і з великою радістю сприймають супутні рухові розваги.
Раз, два, три, тепер – ти!: лічилки ідеально пасують до науки ходіння по сходах.
Хованки: трохи складніший варіант гри «А ку-ку!». Сховайся або сховай іграшку і заохоть малечу до пошуків.
1-2 роки
Тіні: вийди з дитиною на вулицю у сонячний день і покажи ваші тіні. Дозволь знайти, де є чия, потім виконай кілька виразних рухів і зверни уваги малюка, як твоя тінь змінюється разом із тобою.
Сліди: поклади на землю великий аркуш паперу. Налий до пластикової миски трохи нетоксичної фарби, що змивається, і дозволь малюку вмочити у ній стопи. Потім перенеси його на папір і заохоть до відбивання ніжок на папері. Так само можна робити і долоньками.
Футбол: штовхни великий м’яч в бік дитини і попроси, щоб вона копнула його тобі.
Малюнки макаронами: поклади на тарілку малюку кілька ниток спагеті чи трохи макаронів іншої цікавої форми. Покажи, як помалювати макарони гуашшю і приклеювати на аркуші паперу.
3-5 років
Лялькова вистава: купи або зроби малюку ляльки для вистави і мініатюрну сцену, наприклад, з великої коробки. Разом можна відтворювати нескінченну кількість сценок зі щоденного життя чи улюблених казок.
Дім: заохоть дитину до гри ляльками, що представляють усіх членів родини. Грайте разом епізоди з побуту - родинний обід, вкладання спати, гуляння з песиком...
Лови!: популярна стара гра, яка розвиває в дитини та її друзів принципи взаємодії в групі.
***
Визначена
як «спонтанна дитяча активність», гра займає важливу роль у розвитку
дитини: дозволяє їм розширити та поглибити розуміння себе та інших
людей, формуючи при цьому здібності до спілкування. Гра є чимось значно більшим, не лише розвагою. Це поведінка, завдяки якій дитина будує почуття власної гідності та віри в себе – особливо, якщо батьки беруть у цьому процесі вагому участь. Час, витрачений на ігри з батьками – улюбленими товаришами в забавах, є найважливішим часом у житті малої дитини. Немовля, що отримало «відповідь» на своє гугукання посмішкою тата чи мами, чи дворічний малюк, якого похвалили за збудовану вежу з кубиків, вчаться, що можуть запропонувати світові щось цінне. Окрім цього, ігри є чудовою нагодою до фізичних вправ.
Роль ігор
Трясучи
брязкальцем і роблячи висновок, що внаслідок цього воно видає звуки,
немовля вчиться причинно-наслідковому мисленню та руховій координації.
Простягаючи рученята до карусельки, що висить над його ліжечком, дитина
вчиться рівноваги та просторовій орієнтації. Під час кожного контрольного візиту лікар ставитиме запитання, які допоможуть йому визначити, чи дитина бавиться відповідно до свого віку. Лікар може спитати, чи малюк бавиться в «А ку-ку!», чи намагається вилізти з ліжечка, тягнеться до предметів і т.д. Потрібно пам’ятати, що хоч кожна дитина розвивається в індивідуальному, властивому їй ритмі, в освоєнні очікуваних для її віку вмінь можна допомогти якраз завдяки забаві: показуючи, як бавитись в «А ку-ку!», як повзати по підлозі чи трясти брязкальцем.
Етапи
З часом помітно, як еволюціонують розваги дитини, проходячи типові етапи розвитку:• розваги немовлят передовсім полягають на експериментах із чуттєвими враженнями та рухом. Піврічна дитина штовхає м’ячик і переконується, що це спричинило його рух. 12-місячний малюк махає брязкальцем, щоб почути, як воно дзеленчить, і практикується вмінню трясти речі;
• між 12 та 18 місяцем життя діти починають відкривати для себе забави «буцімто», використовуючи уяву. Тобі не раз доведеться спостерігати, як малюк годує ведмедика з ложки або як прикладає банан до вуха, вдаючи розмову телефоном. Одночасно навіть найпростіші інтерактивні ігри, наприклад «А ку-ку!» чи «Тосі-тосі», вчать дитину співпраці з іншими людьми та вміння чекати своєї черги;
• на вік від півтора до трьох років припадає розквіт вдаваних ігор, які копіюють довколишній світ. Дитина буде із захопленням згрібати листя, годувати і «виховувати» ляльок та ведмедиків і влаштовувати для них урочисті візити - і все це заради того, щоб поводитись як батьки. У цьому проміжку спостерігатимеш, як рулон паперових рушників перетвориться у телескоп, а довга чорна спідниця стане плащем Зорро. Діти у такому віці люблять бути з іншими малюками, хоч насправді ще не бавляться з ними – це етап т.зв. «паралельної гри», під час якої кожна дитина займається власними справами, без помітної взаємодії;
• чотири- та п’ятирічні діти є спеціалістами у шалених та захопливих іграх. Уява працює на повну – з кубиків будують правдивий замок змія, з глини чи пластиліну ліплять живих людей. Люблять ігри з чіткими правилами, в яких можна щось зробити добре або програти… Діти у цьому віці готові до справжньої інтерактивної гри в групі, наприклад у «лови!» чи «хованки».
Як допомогти малюку
Малюкам можна посприяти у розвагах і допомогти бавитись:• старатися хоча б частково дивитися на світ очима дитини, дати волю уяві і долучитись до гри;
• вибирати дитині іграшки відповідно до її віку та можливостей;
• організувати дитині безпечне і просторе місце для гри;
• забезпечити малюка забавками та іншими пристосуваннями, які будуть стимулювати його пізнавальні потреби;
• тримати забавки на рівні очей і час від часу змінювати їх, щоб уникнути нудьгування;
• не шкодувати дитині слів на зразок «як ти добре бавишся!».
Важливим є створення можливостей для контактів з іншими дітьми і витрачання енергії в динамічних рухливих іграх. Відповідно обладнані дитячі майданчики якнайкраще підходять для цього.
Доброю ідеєю є записати дитину до спортивного гуртка. Участь в таких заняттях дозволяє малечі здобути перший соціальний досвід, а додатковою перевагою для батьків є розширення кола знайомих, які мають подібні запитання і проблеми.
Вибір відповідних занять та іграшок
Нижче наведені поради щодо забавок, відповідних для діток різного віку:• для немовлят у віці 3-6 місяців: іграшки для тримання в руках, каруселька з мелодіями, пластикове дзеркальце (причеплене до побічні ліжечка або поруч зі столиком для повивання), пищалки та брязкальця;
• для немовлят у віці 6-9 місяців: кольорові пластинки (прикріплені до побічні ліжечка), м’які ляльки та звірята, м’ячі для штовхання і повзання за ними, кухонні прибори – металеві горнятка, баняки, пластикові мірильні склянки, дерев’яні ложки, дерев’яні чи пластикові кубики, рухомі іграшки (машинки чи інші забавки, що підскакують після натискання кнопки), книжечки (міцні, картонні, з великими та кольоровими малюнками);
• для немовлят у віці 9-12 місяців: іграшки для пхання перед собою, які сприяють розвитку вміння ходити, м’ячі, книжечки з м’якими сторінками, пірамідки, відерка та лопатки для пісочниці;
• для дитини у віці 1-3 років: різноманітні фігурки для будівництва веж та замків, вагончики та інші іграшки на коліщатах, щоб тягнути чи пхати їх, іграшки для сортування і вкладання одних в інші, фломастери і пастелі, що змиваються, іграшки з сидінням (машинка, коник), набір «малий майстер», кухонний набір для ляльок, книжечка з малюнками;
• для дошкільнят: триколісний велосипед, інші забавки для їзди, м’ячики для кидання або для баскетболу, набори для малювання (широкі пензлики і фарби, що змиваються; малюку потрібно виділити місце, де б він міг спокійно займатись творчістю і не перейматись безладом), перкусійні інструменти (барабани, маракаси), набори різних послуг для ляльок, конструктори, пазли.
Вибираючи іграшки для малечі, не варто дуже перейматись питанням статі. Не варто міркувати, чи дівчинка має бавитись вантажівкою, а не лише м’якими звірятами, або чи синові пасує купувати ляльку замість пістолету. Багато батьків вважають, що стереотипний поділ між статями закладений дітям через іграшки та ігри. Певно, щось таки в цьому є, але не потрібно надавати цьому питанню надмірної ваги. Чому б дитині не запропонувати самій вибрати між вантажівкою та лялькою чи між ведмедиком та Бетменом? Потрібно дозволити малюку прийняти рішення. Призначення «для хлопців» чи «для дівчаток» насправді не мають значення. Важливо, щоб іграшки для малих діток були пізнавальними, безпечними, а насамперед – веселими.
Іграшки потрібно старанно вибирати, безпека має бути головним пріоритетом. Кожен будинок чи помешкання, у якому перебуває немовля чи мала дитина, вимагає відповідного устаткування, тобто усунення чи блокування потенційних загроз для його здоров’я та життя. Щоб уникнути ризику удушення дитини до трьох років, окремі частини іграшок повинні бути настільки великими, щоб не проходити через середину рулону туалетного паперу. Усі іграшки мають бути в доброму стані. Для немовляти і малої дитини є небезпечними усі шнурки, які б могли обкрутитись довкола шиї. Через ризик удушення немовля у першому півріччі життя не повинно спати у ліжечку з м’якими іграшками.
Формування соціальних навичок
Спостерігаючи
за своїм малюком під час ігор з іншими дітьми у пісочниці чи на
дитячому майданчику, батьки водночас стають свідками формування його
перших соціальних навичок. Діти здебільшого вчаться методом спроб і
помилок (часом шляхом бійки), як ділитись іграшками та ролями, як
здобувати повагу інших, як продемонструвати добрі манери, а також
відкриваючи важливу істину, що те, в який спосіб вони поводяться, має
вплив на вчинки інших щодо них. Самостійно батьки не можуть поділитись з
дитиною цими знаннями – вони вимагають власного досвіду, переживання –
дослівно і в переносному значенні – «на власній шкірі». Якщо батькам здається, що дитина відстає від однолітків у соціальних навичках, вони можуть допомогти їй. Навіть мала дитина може практикуватись у зав’язуванні контактів із незнайомцями, розмови, виявленні інтересу до інших. Батьки можуть створювати і підлаштовувати різні ситуації із друзями, формуючи відповідний спосіб поведінки у діток. Звичайно, якщо дитина потребує більш фахової допомоги, варто звернутись за допомогою до лікаря".
.jpg)
0 коментарі:
Дописати коментар